- дублювання
- —————————————————————————————дублюва́нняіменник середнього роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
дублювання — я, с. Дія за знач. дублювати. •• Дублюва/ння да/них копіювання даних таким чином, що фізична форма результату ідентична формі оригіналу, включаючи тип носія … Український тлумачний словник
дублювальний — а, е. Стос. до дублювання … Український тлумачний словник
дублювальник — а, ч. Людина або пристрій для дублювання чого небудь … Український тлумачний словник
задублювати — ю/ю, ю/єш, задубля/ти, я/ю, я/єш, док., перех., спец. Паралельно встановити аналогічний пристрій, зробити дублювання … Український тлумачний словник
паралелізм — у, ч. 1) мат. Рівна на всьому просторі відстань між лініями або площинами. Паралелізм осей. 2) Незмінне співвідношення, супровід двох явищ, дій. || Аналогія, подібність, спільність характерних рис; повторення, дублювання чого небудь. ••… … Український тлумачний словник
угода — (вго/да), и, ж. 1) Взаємна домовленість про що небудь. 2) Договір, за яким встановлюються взаємні зобов язання щодо чого небудь. || Згода між ким небудь на основі якоїсь вигоди. •• Аге/нтська уго/да вид угоди з фізичною або юридичною особою про… … Український тлумачний словник
вітраж — (вітро) (фр. < лат. засклення) Тематична або декоративна композиція, виконана різними фарбами на заскленому прорізі або складена із шматків скла різного кольору, скріплених свинцевими перемичками. Розраховувалась на наскрізне освітлення і… … Архітектура і монументальне мистецтво